Точка зору батьків

Привіт,наші любі діти!Це звертаються до вас ваші батьки.Нажаль,змушені звертатись до вас використовуючи"гаджети",ва улюблений засіб спілкування.Ось, коли ми були хлопчиками та дівчатками, ми надавали перевагу спілкуванню наживо,без використання новітніх винажодів! Спілкувались ми не сидячи в кріслі чи на дивані в чотирьох стінах,а під час похолу на природу,гуляючи на полвірї,на спортивних змаганнях.Ми не використовували карту в мобільному телефоні щоб знайти потрібну адресу.Набагато корисніше запитати перехожого,навіть пройти зайвих пару кварталів в пошуках.Тому що це -зайвий привід поспілкуватись,не втратити життєвих навичок,привід познайомитись з живою людиною,а не його фотографічним зображенням.Та й наші дворові ігри не зрівняєш ні з якими віртуальними-були й справжні синці,й збиті коліна.Та не було такої жорстокості,як в віртуальній війні.Так,сучасні гаджети роблять життя людини легим і цікавіим,та ніколи не замінять тепла живого слова.Навіть містер Белл ,сказавши асистенту по телефону знамениту фразу "Зайдіть до мене ,містер Ватсон!",не став обговорювати з ним свій винахіл по телефону,а продовжив спілкуваня з ним наживо.Залишаймося живими люьми ,а не абонентами,яких "доали в друзі".
Договоримо вдома,
ваші батьки.